Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Максим'юк В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Домбровський Д. Б. Характеристика та шляхи використання стовбурови клітин кордової крові (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Д. Б. Домбровський, Ю. Р. Пшиборовська, К. І. Яковець, В. В. Савін, Ю. В. Оліник, В. В. Максим'юк // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 151-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_1_41 Наведено огляд наукових публікацій, що висвітлюють основні напрямки застосування стовбурових клітин, виділених із кордової крові, та шляхи їх використання під час лікування різноманітних нозологічних форм.
| 2. |
Максимюк Г. В. Гомеостаз іонів cолей лужних металів нативної сперми [Електронний ресурс] / Г. В. Максимюк, З. Д. Воробець, В. М. Максим'юк // Медична хімія. - 2012. - Т. 14, № 3. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2012_3_10
| 3. |
Полянський І. Ю. Мутація R122H гена синтезу катіонічного трипсиногена (PRSS1) у хворих на гострий панкреатит [Електронний ресурс] / І. Ю. Полянський, В. В. Максим'юк // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2012_1_9
| 4. |
Максим'юк В. В. Окремі патогенетичні аспекти антипротеазного захисту при гострому панкреатиті [Електронний ресурс] / В. В. Максим'юк // Вісник наукових досліджень. - 2012. - № 1. - С. 90-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2012_1_30
| 5. |
Полянський І. Ю. Активність трипсину та a1-антитрипсину при гострому панкреатиті [Електронний ресурс] / І. Ю. Полянський, В. В. Максим'юк, В. В. Тарабанчук, І. Г. Бічер, Є. С. Піжовський // Вісник наукових досліджень. - 2012. - № 1. - С. 116-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2012_1_37
| 6. |
Максим'юк В. В. Нові підходи щодо лікування післяопераційного перитоніту [Електронний ресурс] / В. В. Максим'юк, М. І. Шеремет // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2020_19_4_10 Значну роль у патогенезі перитоніту відводять вільнорадикальним механізмам пошкодження тканин. Унаслідок інгібірування ряду мембранозв'язаних ферментів та вільнорадикального окиснення ліпідів плазматичних мембран у очеревині з'являються вогнища вторинного некрозу. Окислені ліпіди мають антигенні властивості, і тому стимулюють аутоімунні процеси пошкодження тканин. У патогенезі перитоніту важливу роль відіграють медіатори запалення - цитокіни. Їх біологічна активність проявляється дією на високоспецифічні рецептори, розташовані на клітинах. Поряд з тим, інтерлейкіни та фактор некрозу пухлин діють на всі клітини, проявляючи системний ефект. Встановлено, що активність церулоплазмину у плазмі крові хворих контрольної групи прогресивно знижувалась з 1-ої до 5-ої доби післяопераційного періоду - з <$E77,2~symbol С~5,61> до <$E59,32~symbol С~4,42> о.о.г./г. білку, а у хворих дослідної групи високовірогідно зростала - з <$E77,2~symbol С~5,61> до <$E97,31~symbol С~4,42> о.о.г./г. білку (p << 0,001). Така ж закономірність характерна для активності КТ. Активність ГП у хворих обох груп суттєво знижувалась до 3-ї доби після операції і зростала на 5-у добу, причому більш виражено - у хворих дослідної групи. Під час дослідження рівня цитокінів встановлено, що експресія прозапальних цитокінів IL-1b, IL-8, TNFa перевищила контрольні показники, у той час як експресія антизапальних цитокінів IL-1Ra "запізнювалася" (майже удвічі). Найбільша експресія IL-1b, IL-8 потенціювала подальший ланцюг прозапальних реакцій, що свідчить про адекватність протизапальної відповіді і відносну рівновагу між прозапальними і протизапальними цитокінами та адекватність антитицитокінової терапії. Загальна кількість гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) у хворих контрольної групи становила 82,4 %, а у хворих дослідної групи - становила 66,7 %. Під час вивчення динаміки показників про- та антиоксидантних систем, а також сироваткових концентрацій цитокінів у хворих на гострий перитоніт встановлено високу прогностичну значимість результатів даного дослідження, що надає змогу визначити тактику лікування таких пацієнтів. Введення в комплекс післяопераційного лікування таких хворих антиоксидантної та антицитокінової терапії надало змогу знизити розвиток гнійно-септичних ускладнень з 82,4 до 66,7 % випадків, що підвищило ефективність лікування таких хворих та скоротило термін перебування їх в стаціонарі.
|
|
|